Молодість Cтупки

Вечір спогадів колег і друзів

50-річний Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» власну ювілейність примножив відзначенням 80-річчя від дня народження Івана Миколайчука та Богдана Ступки. Цим знаменним датам було присвячено дві події. На церемонії відкриття фестивалю було показано відреставрований фільм І.Миколайчука "Вавилон ХХ", який отримав у 1979 році головну нагороду кінофестивалю «Молодість», а через рік на ВКФ у Душанбе І. Миколайчука нагородили призом за найкращу режисерську роботу.

А в кінотеатрі «Оскар» вечір спогадів колег і друзів Б.Ступки завершився показом першого художнього фільму в незалежній Україні «Із життя Остапа Вишні» (1991), якого блискуче зіграв геніальний актор. Це визначення підтвердив і доповнив акцентом на європейському визнанні масштабу його особистості польський режисер – Кшиштоф Зануссі. За головну роль у знятому ним фільмі "Серце на долоні" Б.Ступка отримав приз за найкращу чоловічу роль на 3-му Римському міжнародному фестивалі

Певен, що з приводу назви кінотеатру обраного для вшанування творчого доробку актора Богдан Сильвестрович обов'язково придумав би якусь хохму.

Його почуття гумору було тонким і самоіронічним. Інколи він називав себе Сильвестром Сталоновичем, а коли став Міністром культури України, аби відволікти увагу від втоми в очах, називав себе артістер-міністер.

Ступці вдалося багато зробити для української культури в якості міністра і за 10 років керування Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка.

У фойє театру є відбиток його правиці, до якої прикладаються глядачі на щастя, на творчість, на талант.

«Фонд Богдана Ступки» презентував екранну галерею створених майстром кінообразів, які дивним чином злилися в симфонію мистецької безмежності, у щемливу промову потужної душі, у зойк очей, яким відкрилася істина.

"Сад божественних пісень" була виставою, з якої почалося життя КАМТМ "Сузір'я" (1989 р.).

Вдруге після перевтілення до зовнішньої подібності образу Т. Шевченка у виставі франківців "Здавалося б, одне лиш слово" я був режисером - свідком чуда реінкарнації Григорія Сковороди у Богдана Ступку. Історичні особи, яких грав актор, насправді жили в ньому, оживали ним на час існування у ролі. Потім він часто цитував їх, a не слова ролі. І особливо дорогою була для нього мудрість великого українського філософа. Одним з улюблених висловів: «Копай криницю в своєму городі і вона зросить сусідську оселю».

Молода журналістка почала інтерв'ю зі мною: "Богдан Ступка казав - життя коротке, мистецтво вічне".

Ніжно іронізуючи, я продовжив: "цей вислів настільки популярний, що його навіть перевели латиною: "vita brevis, ars longa". А про себе подумав - щось вічне сказане великою людиною глибше западає в душу.

Звичайно, хотілося, аби мудрість із фільмів, вистав, мудрість життя великої людини були доступні тим, хто хоче, хто здатен почути.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Остапом Ступкою з приводу відзначення ювілею Богдана Сильвестровича Ступки.

У цьому жесті поваги до великого українського актора, до українського театрального й кіномистецтва, особливо важливо відзначити конкретні рішення щодо вшанування його таланту.

Найближчим часом має бути прийнято рішення про іменування одного з київських скверів, встановлення пам'ятника, заснування премії імені Богдана Ступки.

Київські вулиці названі на честь С. Данченка, Н. Ужвій, М.Кагарлицького, звичайно слугують збереженню пам'яті про визначних особистостей театру. Важливо, аби в День театру або в якийсь інший історично значущий день відбувалося свято вулиці, яке театралізацією додавало знання про її патрона.

А от у майбутньому Сквері Богдана Ступки було б чудово влаштовувати пленерні покази фільмів, телевистав за його участі.

Цей сквер міг би стати місцем зустрічі з театральними династіями. Сьогодні так цікаво спостерігати, як відлунюються в Остапі, Дмитрі, Богданчику й Устинці інтонації, пластика, погляд батька й дідуся. І так триватиме молодість великого Богдана і хай живе в поколіннях молодість талантів України.

Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, народний артист України

Стаття